Головна Книгосхов / Толока / Документи і статті / Голодомори на Павлоградщині / Письменники нашої Вкраїни Постаті / Знахідки / Віхи історії  / "Мегаліти" Павлоградщини / Нумізматика  / Лозівський історичний клуб / Гостьова книга / Контакт /

Ібн Міскавейх, арабський історик 10 сторіччя
Рейд русинів у Закавказзя 943-944 років.

 

Вони [русини] проїхали море, що стикається з країною їх, перетнули його до великої ріки, відомої під ім'ям Кури, що несе води свої з гір Аэербайджана і Вірменії і втікає в море. Ріка ця є ріка міста Бердаа і її порівнюють з Тигром. Коли вони досягли Кури, вийшов проти них представник Марзубана і заступник його по керуванню Бердаа. Було з ним триста чоловік з дейлемитов і приблизно таке ж число бурлак та курдів. Простий народ утік від страху. Вийшло тоді разом з ними [військо] з добровольців близько 5000 чоловік на боротьбу за віру. Були вони [добровольці] безтурботні, не знали сили їх [русинів] і вважали їх на одному рівні з вірменами та ромейцьами. Після того, як вони почали бій, не пройшло і години, як русини пішли на них нищівною атакою. Побігло регулярне військо, а слідом за ним усі добровольці й інше військо, крім дейлемитів. Воістину, вони устояли якийсь час, однак усі були перебиті, крім тих серед них, хто був верхи. [русини] переслідували тікаючих до міста [Бердаа]. Утекли всі, у кого була в'ючна тварина, що могло відвезти його, як військові, так і цивільні люди, і залишили місто. Вступили в нього русини й опанували їм.
Розповіли мені Абу-Аббас ібн Нудар, а також деякі що досліджували, що люди ці [русини ] ввійшли в місто, зробили в ньому оголошення, заспокоювали жителів його і говорили їм так: "Немає між вами і нами розбіжності у вірі. Єдино, чого ми бажаємо, це влади. На нас лежить обов'язок добре відноситися до вас, а на вас - добре коритися нам". Підступили з всіх околишніх земель до них (русинів) мусульманські війська. Русини виходили проти них і звертали їх до втечі. І бувало не раз так слідом за ними (русинами) виходили і мешканці Бердаа і, коли мусульмани нападали на русинів, вони кричали "Аллах великий" і кидали в них камені. Тоді русини звернулися до них і сказали, щоб вони піклувалися тільки про самих себе й не втручалися у відносини між владою і ними . І прийняли це в увагу люди, що бажають безпеки, головним чином це була знати. Що ж стосується простого народу і більшої частини черні, те вони не турбувались про себе, а виявляли те, що в них у душах їх, і перешкоджали русинам, коли на них вели напад прихильники (війська) влади. Після того як це продовжувалося якийсь час, промовив глашатай русинів : "Не повинний залишатися в місті жоден з жителів його". Дали мусульманам відстрочку на три дні від дня цього оголошення. І вийшли всі, у кого тільки була в'ючна тварина, що могло відвезти його, дружину його і дітей його. Таких що пішли 6ьшо небагато. Прийшов четвертий день, і велика частина жителів залишилась. Тоді русини пустили в хід мечі свої й убили багато людей, не порахувати числа їх. Коли убивство було закінчено, захватили вони в полон більше 10000 чоловіків і юнаків разом із дружинами, жінками і дочками.
3аключили русини жінок і дітей у фортецю усередині міста, що була шахристаном зтих людей , де вони помістилися, розбили табором свої війська і зміцнилися. Потім зібрали чоловіків у мечеті соборної, поставили до дверей варту і сказали: "Викуповуйте себе..."
У такий спосіб зібралося в русів у місті Бердаа велике багатство, вартість і цінність якого були великі. (...>
Не припиняли війська Марзубана війни з русинами й облоги доти , поки останні не були остаточно стомлені. Сталось, що й епідемія підсилилася. Коли вмирав один з них, ховалися його, а разом з ним його зброя, плаття і знаряддя, і чи дружину кого-небудь іншого з жінок, і слугу його, якщо він любив його, згідно їх про6ычаю.
Після того як справа русинів загинула, потривожили мусульмани могили їх і витягли відтіля мечі їхній, що мають великий попит і в наші дні, через свою гостроту і свою міцність. Коли зменшилося число русинів, вийшли вони один раз уночі з міцності в який вони перебували поклали на свої спини всі що могли зі свого майна, коштовностей і прекрасного плаття, інше спалили. Погнали жінок, юнаків і дівчин стільки, скільки хотіли, і направилися до Кури. Там стояли напоготові судна, на яких вони приїхали зі своєї країни; на судах матроси з 300 чоловік русинів, з якими поділилися вони частиною свого видобутку, і виїхали. Бог врятував мусульман від справи їх.