Коли ще більшість не защемили єдиним Януковичем

   Деяким керівникам.
Люблю нашу Верховну Раду. Коли ще більшість не защемили єдиним Януковичем, після чого вона стала помалу репатися, зійшлися були старі комуно-номенклатурники з НДП, "комсомольская юность" з "Трудової України", колишньо-комуністичні й сучасно-фермерські "селяни" та "аграрії", а ще й пацани з усіх "Регіонів України", і став їх спікер Литвин шпетити: грошей маєте досить, фабрик, заводів, земельку прихватизірували... Мабуть, час і про людей подумати?
Запала тут важка, замислена тиша, що випливла у доленосне рішення:
- А чаво... Душ по 300-400 не помєшало б...
   В кожному жарті є частка жарту. Решта - правда. І по докази цьому до ВР ходити не треба - маємо все поруч. Голова КСП села Нова Дача Валентин Васильович Чебан твердить: "…Вот как я сказал, так і прагаласуют маї 45% ізбіратєлєй", - пише нам Улас Самарський. - Це якось дико чути. Керівник господарства, давній кадр райдержавної адміністрації не когось, а Президента України, і раптом так відверто заперечує статті 71, 19 та 24 Конституції України, а також ряд положень Закону про вибори: про таємність, вільність, тощо. Виникає питання: як така людина, що "промєжду прочім" запросто заявляє про ігнорування Основного Закону держави, керує господарством та людьми? І за кого цей такий волюнтарний "голова" збирається примушувати голосувати людей? І з якого числа/місяця? Але ж передвиборча агітація, за законом, почнеться тільки з 8 липня. Чи це лишень в Україні, а не в удєльній     Новодачинській вотчині пана Чебана?
Імперське кріпацтво відмінено ще 19 лютого 1861 року. Економічне поміщицьке землевоасницьке кріпацтво відмінено в Україні 1917 року. Але зверніть увагу на оце "маї" - такий собі рецидив колгоспно-совєцького кріпацтва... Правду кажуть в мене на Волині: як пан з пана - пів-лиха. А от як пан з чабана, а простіше - з хама! Оце вже лихо з лих.
    Скільки довелося свого часу вислухати скарг людських! Від доярок, яким керуючий відділком колгоспу проходу не дає, а їхні чоловіки, вже аж дуже "совєцькі колхознікі" - лупцювали через ревнощі не бригадного статевого маніяка, а своїх дружиноньок.. І від агрономів, які виконавши "план райкома" на посівну перед заморозками, потім мусили пересівати ярове. І від зооінженерів, яким у начебто племінне м'ясне господарство звозили з усього району телят молочної породи, що доростали до здатної ваги 2 роки замість 6-8 місяців - і збитки в сотні тисяч нікого не переймали...
     Я вже мовчу про вивалений у річку гній, про вивалені серед степу хімдобрива, про крадійство від колгоспника до секретаря обкома КПСС/КПУ. Різниця між крадіями лише одна: перший тирив уночі торбу дерті, а другому привозили персональним вертольотом і вершки, і масло, і олію, і м'ясо, і птицю - щотижня... У які три горла воно все це жерло і не усиралося - чорти його в пеклі знають!
І над усім оцим панувало "всьо кругом колхозноє, всьо кругом майо". І для кожного бригадира, керуючого, голови колгоспу - холуя і хама, його були й люди - в його повній владі. І тепер, у розікраденому дощента селі, після кучманоїдної земельної "рехворми", цілком безправні і безпорадні люди на селі знову стали "маїмі" або "тваїмі"...
   

Улас Самарський