Головна Книгосхов / Толока / Документи і статті / Голодомори на Павлоградщині / Письменники нашої Вкраїни Постаті / Знахідки / Віхи історії  / "Мегаліти" Павлоградщини / Нумізматика  / Лозівський історичний клуб / Гостьова книга / Контакт /

ТРУТЕНКО ВАЛЕНТИН МАКСИМОВИЧ (12.3.1881-30.1.1953) - укр. військ, діяч, ген.-хорунжий. Н. у м. Звенигородці на Київщині. Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус, 1901 - Київське піхотне юнкерське училище, нізніше - Миколаївську академію Генерального штабу. У роки Першої світової війни 1914-18 - на Західному фронті. 1916 - командир 175-го піхотного Батуринського полку, підполковник. Після Лютневої революції 1917 - організатор укр. військ, з'їзду Західного фронту у Ризі, здійснював українізацію частин 12-ї рос. армії. У листопаді 1917 очолив і привів на Чернігівщину зукраїнізований Батуринський полк, який взимку 1918 брав участь у боях з більшовицькими військами. За Гетьманщини командував частинами на Катеринославщині й Черкащині. Під час антигетьманського повстання виступив на боці Директорії УНР. Був призначений начальником Могилів-Подільської юнацької школи. З грудня 1919 - помічник командира 3-ї Залізної дивізії, а під час 1-го Зимового походу 1919-20 виконував обов'язки командира. Учасник боїв на більшовицькому фронті восени 1920. З листопада 1920 перебував серед військовиків інтернованих частин Армії УНР у Польщі, начальник Спільної юнацької школи (1922). 1924 після ліквідації таборів виїхав до Німеччини, де приєднався до угруповання гетьмана П. Скоропадського. Обирався отаманом Українського вільного козацтва, був військовим аташе гетьманського екзильного уряду в Німеччині. Після Другої світової війни деякий час перебував у німецькому таборі Міттенвальді. 1948 емігрував у Чилі. Помер у Сант-Яго.

М, Литвин, К. Науменко.