Головна Книгосхов / Толока / Документи і статті / Голодомори на Павлоградщині / Письменники нашої Вкраїни Постаті / Знахідки / Віхи історії  / "Мегаліти" Павлоградщини / Нумізматика  / Лозівський історичний клуб / Гостьова книга / Контакт /

ЯК РОЗВ'ЯЗАТИ ПИТАННЯ З ТАК ЗВАНОЮ РОСІЙСЬКОЮ МЕНШИНОЮ

      Зі зміною влади в Україні Кремль посилив свій тиск на неї. У травні в західних областях України великодержавний російський "Союз" спільно з комуністами, СПУ Мороза, "союзом совєтскіх офіцеров", товариством російсько-української культури, провели низку мітингів під гаслами про надання російській мові державного статусу. Волинський "союзник" Є. Зубік кричав: "Союз" не дозволить позбавити нас природного людського права розмовляти і вчитися рідною мовою". Та все сказане - надумані банали, щоб прикрити справжню ціль цих мітингів, - міждержавний союз між Росією, Білорусією та Україною за "єдина слов'янська нація".
      А головна "русская" в Луцьку Г. Салавйова доводила: "Тут могили наших батьків, то чому ми повинні їхати звідси?" Поставмо мітингуючим кілька питань:

- де, скажімо, на Волині, московитські діти не мають можливості вчитися рідної мови?;
- хто і коли казав московитам "їхати звідси"?;
- чи подібні до цього мітинги на захист української мови в Московії були б можливі?

   Питання не риторичні. На них дав відповідь сам президент Мосоквії В. Путін у своєму щорічному експозе на зведеному засіданні парламенту РФ: всякі "мітинги на ґрунті етнічному, релігійному, мовному в Московії недопустимі.
     Може, і нам треба брати приклад з Московії? Адже в Московії одинокою офіційною державною мовою є російська. Жодна з "республік", суб'єктів РФ не може послуговуватись іншим алфавітом, а тільки російським. Такий вердикт виніс Верховний суд РФ. А у нас? Навіть "губернатор" Черномирдін заявив, що в Україні проблеми російської мови немає. Тоді про що йдеться "союзникам" з братією? Виселенням народів із України ніколи жоден уряд України не займався. Україна нікого ніколи не виселяла. Депортація народів, виселення окремих грамадян у віддалені райони - це винахід Московії. У таких ганебних і злочинних акціях на Західній Україні брали участь багато хто з учасників цих мітингів з "союзу совєтскіх офіцеров". Натомість президент Путін давно вже звернувся до "соотєчєствєніков" в ближньому зарубіжжі, щоб навертались на "Родіну". Для потреб репатріації в МВД РФ створено спеціальне відомство; репатрійованим уряд РФ надає матеріальну допомогу, соціальну опіку, забезпечує житлом тощо.
      Зрештою, Путін в даному випадку діє цілком логічно. Всі постколоніальні держави - Англія, Франція, Бельгія, Голандія та інші, відпускаючи свої колонії на волю, приймали до митрополії всіх своїх колоністів та місцеву колоніальну адміністрацію. Але при чому тут Україна?
     Московити в Україні, як відомо, є національною меншиною, до того не так давньою, а в західному регіоні зовсім недавньою.Московити в Україну напливали як державні колоніальні службовці, військові, землевласники, обдаровані царями нашою землею за поневолення України, а також як "спеціалісти" і т.п. Наплив московських людей в Україну посилився, зокрема, в тридцятих і сорокових роках XX ст. Вони заповняли місця депортованих українців, поляків, чехів, німців та інших народів; на місце заморених голодоморами, розстріляних, прибували з Московії мільйони людей, зокрема після Другої світової війни. Отже,московити в Україні не є корінним населенням, а імігрантами-колоністами, тобто - національною меншиною.
    Московська мова в Україні силоміць насаджувалась царськими указами та постановами ЦК ВКПб/КПСС. Так зрештою робили всі завойовники. Плачевні наслідки цієї політики Московії в Україні пожинаємо нині. Ось чому "русскоязичноє насєлєніє" таке численне й нахабне сьогодні в Україні. Хтось закине, що потомки не відповідають за справи предків. І це так. Але не відповідають тоді, коли не повторюють ті справи, коли зречуться і засудять всі злочини, вчинені їхніми предками українському народові. А з цим, як бачимо на прикладі мітингів в західних регіонах України (а чи тільки там?), не все гаразд. Мітінгуючим йшлося не так про захист російської мови, яку ніхто в Україні не переслідує, як про повернення України до Московії.
     В Україні, як і в інших країнах, мешкає значна кількість національних меншин і народностей, а тому Рада Європи і оголосила т.зв. Рамкову Конвенцію /а/ охорони національних меншин (1 лютого 1995 р.). Ця Конвенція охороняє передовсім права окремої особи, людини, яка належить до національної меншини. Але одночасно визначає обов'язки особам, які належать до національної меншини супроти держави, в якій мешкають. Згідно з цією Конвенцією РЄ дії "союза" з братією в світлі міжнародного права визначаються як антидержавні і антиукраїнські та такі, що порушують українське законодавство, є політично спланованою акцією на підрив авторитету Української держави, її територіальної цілісності і незалежності. Таки, мабуть, наш уряд повинен почерпнути досвід у Московії, як такі питання розв'язувати.

Степан Семенюк.

 

 

yoga pants