Головна Книгосхов / Толока / Документи і статті / Голодомори на Павлоградщині / Письменники нашої Вкраїни Постаті / Знахідки / Віхи історії  / "Мегаліти" Павлоградщини / Нумізматика  / Лозівський історичний клуб / Гостьова книга / Контакт /

НЕ ПРОСТО ПИАР!

Сессия Павлоградского горсовета 10 сентября приняла незаконное решение

Вместо предисловия:
Около года тому назад, в процессе обсуждения "Концепції державної мовної політики" павлоградскими политическими и общественными организациями, итогом "громадських слухань" стало решение о том, что на территории государства Украина, частью которого есть и город Павлоград, может быть только один государственный язык - украинский.
Тогда в Верховной Раде уже шел процесс вербовки депутатов в так называемую "антикризисную коалицию", и коалицианты были стопроцентно уверены, что через несколько недель в их распоряжении будет триста голосов, которые сметут с пути все преграды - и Президента, и тех политиков, которые уже несколько лет сопротивляются сепаратистам и их страстному желанию федерализировать Украину и по кусочкам преподнести ее российским транснациональным нефтегазовым корпорациям, которых политически олицетворяет президент РФ В. Путин. Преподнести вместе с шельфами Черного и Азовского морей, залежами нефти и газа в Донецкой, Днепропетровской, Полтавской, Одесской, Луганской и Харьковской областях, остатками военно-промышленного комплекса, территориями, пригодными для размещения военных баз, "и протчая"…
Неожиданно радикальное решение Президента В. Ющенко о роспуске Верховной Рады спутало карты коалициантов. И потому так называемую "языковую проблему" решено перенести из кулуарной тишины ВР на предвыборные акции Партии регионов. По Юго-Востоку и Востоку Украины прокатилась очередная волна сессий местных советов, на которых "по-быренькому" принимались решения о введении русского языка вторым официальным в пределах этих населенных пунктов.
Не минула чаша сия и павлоградский горсовет, который в понедельник, 10 сентября, на своей сессии принял следующий, с позволения сказать, документ:

"Рішення
Про розвиток російської мови та культури в м. Павлограді
На підставі ст.10 Конституції України, виходячи з положень "Європейської Хартії регіональних мов або меншин", ст.1, підпункти "а","б" та п.2 Закону України "Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або меншин"; Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" від 28 жовтня 1989 року, на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада ВИРІШИЛА:
1. Визнати, що російська мова не території Павлограда є регіональною і потребує розвитку в способи, які не зашкоджують державній українській мові.
2. Встановити, що в державних установах, в органах місцевого самоврядування, на території міста російська мова функціонує нарівні з українською в обсягах, які передбачені цим рішенням, що стосується також проведення сесій міської ради, публічних нарад та засідань міськвиконкому.
3. На підставі Закону "Про місцеве самоврядування", п.50 ст.26, визнати російську та українську мови як такі, якими користується у своїй роботі міська рада, її виконавчий орган та які використовуються в офіційних оголошеннях, враховуючи оприлюднення документів.
Виконкому міської ради вжити заходів щодо оприлюднення рішень сесії міської ради російською та українською мовами.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань законності, депутатської етики, зв'язкам з політичними партіями, громадськими організаціями та ЗМІ, голова - Бутенко".

Вот такой "опус бюрократикум вульгарис"…
К здравым голосам депутатов Р. Громаковой и И. Слюнкова сессия предпочла не прислушаться - "регионалы", коммунисты и социалисты выполнили приказ своего руководства, прикрыв банальный предвыборный PR-ход призрачной вуалькой заботы об "угнетенных русскоязычных".

Кто-то, прочтя текст решения, скажет: ну, нехай себе! Что в нем такого?..
Если бы все была так просто, как видится неискушенному оку "пересичного громадянына", озабоченного добычей хлеба насущного, то вот, ей-Богу, не парился бы сейчас за компьютером! Однако, не зря сказано: лиха беда - начало! Коготок увяз - всей птичке пропасть… А пропасть-то придется не некоей неведомой птичке, а языку нашего с вами государства, гражданами которого мы пока что есть - украинскому языку!

Начнем с того, что поближе нашему желудку: тиражирование документов органов местного самоуправления на двух языках УДВОИТ расходы нашего бюджета на данную ОБЯЗАТЕЛЬНУЮ процедуру.
А мы с вами хорошо знаем, как любят экономить бюджетные средства наши местные чиновники - настолько ретиво, что порою приличные суммы по 4-8 миллионов за объекты недвижимости, принадлежащие территориальной громаде, не доходят до городской "скарбниці". Зато в карманы "туземных администраторов" попадают приличные суммы - этак миллиончика в два - от благодарных покупателей садиков наших с вами деток! (В скобках замечу: о каких уж пятидесяти тысячах за каждого третьего ребенка в предвыборных программах лепетать - при таких-то аппетитах… Вот уж истинно сказано народом: говорить - не мешки ворочать!)
Так вот, соберется сессия в том же составе через пару-тройку месяцев "двуязыкого" эксперимента в Павлограде, и скажут радетели о нашем благе: "мы допустили перерасход бюджетных средств из-за "оприлюднення рішень сесії міської ради російською та українською мовами", надобно затраты на это сократить".
И примут новое решение. Как вы думаете, какое? Правильно! О публикации всего, что они "вытворяют", на "общедоступном" языке!
Вспомните-ка историю с газетой "Західний Донбас": чем закончилась дискуссия о языке, на котором надлежит печатать газету, которую издает не некий частник, а ОРГАН МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ - ЧАСТЬ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ВЛАСТНОЙ СТРУКТУРЫ УКРАИНЫ! И остался на страницах "ЗД" украинский язык только в официозе да в немногочисленных публикациях.
Теперь же, после принятого 10-го сентября решения горсовета, официоз надобно будет печатать на двух языках, что не вызовет никакого энтузиазма у редактора: газета - не резиновая. А вместо двуязычного официоза можно рекламу поставить - нелишнюю копейку для редакции заработать… Вот и еще одна причина, которая непременно вызовет возражения - и непременно приведет к публикованию властных решений на одном языке. И пока в горсовете большинство принадлежит политическим структурам, которые программно ставят под сомнение суверенитет Украины, не приходится сомневаться, - на каком именно.

А теперь пройдемся по пунктам вышеприведенного документа.
Статья 10 Конституции Украины гласит следующее:

"Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
(Офіційне тлумачення положень статті 10 див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/99 ( v010p710-99 ) від 14.12.99 )

Згідно з Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року N 10-рп/99 (v010p710-99) у справі про застосування української мови терміни "державна мова" і "офіційна мова" позначають (фіксують) одне й те ж поняття. Конституційний Суд України в цьому Рішенні (v010p710-99) зазначив: "Під державною (офіційною) мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов'язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя. Конституцією України (254к/96-ВР) статус державної мови надано українській мові (частина перша статті 10).
... Положення про українську мову як державну міститься у розділі I "Загальні засади" Конституції України (254к/96-ВР), який закріплює основи конституційного ладу в Україні. Поняття державної мови є складовою більш широкого за змістом та обсягом конституційного поняття "конституційний лад"... Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові (частина третя статті 5 Конституції України (254к/96-ВР).
Положення статті 10 Конституції України (254к/96-ВР), як і інших статей розділу I "Загальні засади", можуть бути змінені тільки у порядку, передбаченому її статтею 156, шляхом прийняття закону, який затверджується всеукраїнським референдумом".

Всё. Точка. С этим разобрались - пошли дальше.

"Європейська Хартія регіональних мов або меншин", ст.1, підпункти "а","б".

Читаем:
"Європейська Хартія для Регіональних або Мов Меншин
Strasbourg, 5.XI.1992

Стаття 1 - Визначення
Для цілей цієї Хартії:
a. під "регіональними або мовами меншин" маються на увазі мови, які:
І. традиційно використовуються в межах наданої території Держави громадянами цієї Держави, які формують (складають) групи в цифрах меншу, ніж решта частини населення Держави;
ІІ. відмінні від державної мови цієї Держави;
*(Цей пункт не включає діалекти державної мови Держави, або мови переселенців);
b. під "територією, в якій регіональні або мови меншин - використовувані" мається на увазі географічна область, в якій названі мови - метод самовираження певної кількості людей, що виправдовує ухвалення різних захисних і сприяючих заходів, передбачених цією Хартією".

Принимая во внимание, что абсолютное большинство русскоязычного населения нашего региона и города, в частности, исторически есть переселенцы - как бы и кто бы не возражали против этого ФАКТА, содержание Хартии НИКАК НЕ КАСАЕТСЯ ИМЕННО РУССКОГО ЯЗЫКА, согласно пункту, в нашей цитате мною помеченному звездочкой, - это раз.
Но даже если не принимать во внимание этот пункт, все-таки, ссылаясь на приведенные в решении подпункты "а" и "б", сначала следовало бы вчитаться в "Преамбулу" Хартии! А там черным по белому написано:

"Преамбула
Держави - члени Ради Європи, що підписали цей документ…
…Вважають, що захист історичних регіональних або мов меншин Європи, деякі з яких наражаються на небезпеку можливого зникнення, сприяє підтримці і розвитку європейського культурного багатства і традицій;.."

Это русский язык в нашем городе "наражається на небезпеку можливого зникнення"? Это русский язык в Павлограде - "исторически региональный язык меньшинства"?!
Да нет же! Это регионалы-депутаты Павлоградского горсовета выполняют основоположный для Партии регионов документ: Послание Владимира Путина к Федеральному собранию РФ от 26 апреля 2007 года.
Как говаривал товарищ Сухов:
- Вопросы есть? Вопросов нет…

Следующая ссылка Решения гласит:

"На підставі… Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" від 28 жовтня 1989 року…"

Питань нема! Читаем:

"1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 2. Державна мова Української РСР
Відповідно до Конституції Української РСР, державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова.
Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.
Республіканські і місцеві державні, партійні, громадські органи, підприємства, установи і організації створюють всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею.
Стаття 3. Мови інших національностей в Українській РСР
Українська РСР створює необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей в республіці.
В роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей (міста, райони, сільські і селищні Ради, сільські населені пункти, їх сукупність), можуть використовуватись поряд з українською і їхні національні мови.
У разі, коли громадяни іншої національності, що становлять більшість населення зазначених адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, не володіють в належному обсязі національною мовою або коли в межах цих адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів компактно проживає кілька національностей, жодна з яких не становить більшості населення даної місцевості, в роботі названих органів і організацій може використо-вуватись українська мова або мова, прийнята для всього населення".

Во-первых, Украинской ССР уже 16 лет не существует как "юридического лица". Но Закон этот - действующий, потому его надлежит выполнять. Что ж, выполняем: даже депутат горсовета В. Богатырев признал, что БОЛЬШИНСТВО в Павлограде считает родным украинский язык. Но, поскольку в Законе сказано "можуть використовуватись поряд з українською і їхні національні мови", тогда давайте определим, какие именно: ромский, идиш, иврит, армянский, татарский, греческий, немецкий, польский, и т.д., - языки сессия горсовета от 10 сентября сего года должна была признать не менее официальными, нежели русский?!
А во-вторых, не потрудились бы господа депутаты, ссылаясь на статью 3 Закона УРСР "Про мови", задаться вопросом: а все ли надлежащее они сделали в городе Павлограде для "всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя"?!
Как "місцеві державні, партійні, громадські органи, підприємства, установи і організації" "створили всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею" - чего требует от них статья 2 того же Закона?!

Ну, и наконец-то мы добрались до ссылки на Закон "О местном самоуправлении в Украине", п. 50 статьи 26. Читаем:

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

50) вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях;

Боже, поможи! - как говорится. Но о стоимости этого решения и его перспективах я уже высказался выше…

Отсюда вывод:
Большинство в павлоградском горсовете принадлежит депутатам от Партии регионов и социалистам, "державницька позиція" которых продемонстрирована всем бурной деятельностью "антикризисной" коалиции, а также коммунистам, в чьей программе заложен пункт о воссоздании СССР, то есть ЛИКВИДАЦИЯ СУВЕРЕННОГО ГОСУДАРСТВА УКРАИНА.
Большинство добросовестно выполняет установки Меморандума между Партией регионов и московской "Единой Россией" от 4-го августа, где сказано:
"Как ведущие политические силы в своих государствах, мы готовы сотрудничать с целью ПРИНУДИТЬ правительства наших стран к углублению стратегического партнерства между Россией и Украиной".
Большинство действует по указанию президента соседней страны:
"Повторяю, забота о русском языке и рост влияния русской культуры - это самый главный социальный и ПОЛИТИЧЕСКИЙ вопрос"
(Из послания Президента В. Путина к Федеральному Собранию РФ от 26.04.2007)
Большинство дисциплинированно следует по пути, начертанному оракулом российского шовинизма Константином Затулиным:
"Естественным выходом для Украины могла бы быть ФЕДЕРАЛЬНАЯ РЕ-ФОРМА. Причем, из-за проблем, которые накопились, СТЕПЕНЬ ФЕДЕРАЛИЗАЦИИ УКРАИНЫ ДОЛЖНА БЫТЬ СУЩЕСТВЕННО ВЫШЕ, НЕЖЕЛИ СУЩЕСТВУЮЩАЯ НА СЕГОДНЯШНИЙ ДЕНЬ в Российской Федерации".
Как по одной капле можно определить содержимое органики в конце курортного сезона во всем Черном море, так и решение павлоградского горсовета дает яркое представления и об истинных целях и задачах политических сил Большинства, и об условиях, на которых Путин выдал Виктору Януковичу "карт-бланш" на Украину.

Но вопрос государственного языка - это вопрос СОХРАНЕНИЯ ГОСУДАРСТВА, СОХРАНЕНИЯ ДУШИ НАРОДА, ИМЕНЕМ КОТОРОГО ГОСУДАРСТВО НАЗВАНО - УКРАИНА.
Это вам, господа, не крадеными у мамок детскими садиками приторговывать…

Леонид Романюк,
г. Павлоград.