СПІТЬ, ПОВИТІ ЖИДОВОЮ...

"Шах расписался в собственном бессилии"
(Володимир Висоцький)

    Юльця дивилися з телеекрану на мене і ще на мільйони таких, як я. Спала з лиця, змарніла, духово втомлена, але не зламлена... Коса, що давно стала "притчею в общєдоступних язицех"; вуха, що видалися навіть трошки каплуватими через схудлість обличчя; очі... Юльчини очі...
В. Піховшек після виборів 2004/5 рр. не застрелився, навіть не пішов у відставку. Такі вчинки роблять за наявності в організмі моральних засад та рештків честі й гідності. У організмі Піховшека цього не знайде жоден рентген, то ж він - при посаді, як і ще сотні тисяч тих, хто набирали повні роти гамна і поливали ним Ющенка...
    Президент у нас... Або - християнніший за Римського Папу християнин, або - що багато певніше! - просто утерся. З політиками таке бувало часто. А ми з вами бачимо, що й тепер є, ще й зовсім поруч з нами...
    Ольга Герасим'юк, у бойовій розмальовці шамана ірокезів - гримом це назвати було важко - дуже нагадувала достиглу до заміжжя за Змія Горинича Бабу Ягу. Вона крутила могутніми формами, наче їй свербіли глисти, і як "Велика Берта", випльовувала великі порції монологів, де у багатослів'ї прослизала майстерно внизана отрута для масового глядача...
     В аудиторії - "акули пера", пускаючи слину і збуджено трусячи пейсиками, ставлять питання. Зрідка - слушні, дійсно, варті того, щоби відповідь на них почули всі телеглядачі. Переважно - злостиві, необ'єктивні, підлі. Очевидно, ким хто найнятий, і навіть видимо - почім, залежно від "ентузязізьму", з яким демонструють свою обізнаність, високу моральність, обурення Юльцею і відданість: хто - Януковичу, хто - Ющенку, хто - президенту Луб'янської площі... І всі заразом - транс-національним корпораціям.
    Хто бачив "Іду на ви" минулого понеділка - 26-го вересня - той мене зрозумів. Внизу екрана мигтіли дані про телефонні дзвінки за абсолютну довіру до Юльці - і за абсолютну недовіру... Тих, хто довіряє - понад 72 відсотка. Я намагався додзвонитися - не тому, що довіряю Юльці абсолютно, а тому, що досі вважаю себе чоловіком і людиною. І звик бити пику тим, хто ображає жінку, ким би вона не була... Марна праця: зайнято, не втовпишся - ті, хто довіряють Прем'єр-Міністру України Юлії Тимошенко, поспішали це засвідчити в ефірі. Значить, в Україні ще не перевелися ані чоловіки, ані люди...
   Так, я навмисне не вжив слова "екс-" перед Прем'єр-Міністром. І щоби не відкладати справу у довгу скриню, негайно поясню, чому. Проблема ж не в Юльці, братове! В усякому разі, наша з вами проблема - зовсім не в Юльці, братове! Проблема у нас із вами, в усіх і в кожному особисто...
Коли ви, "апасля трудавова дня", лежите горілиць на ваших диванах перед телевізорами, і на ваших очах 400 дармоїдів у Верховній Зраді України топлять одну по одній пропозиції Уряду Ю. Тимошенко по стабілізації чи цукрової, чи м'ясної, чи нафто-газової кризи; коли ви бачите, як одна жінка і манюня жменька порядних людей при ній б'ються з кількома сотнями підпільних мільйонерів і легальних мільярдерів заради того, щоби ви таки могли купити "мнясо і сахарь" по божеській ціні, аби зварити борщу та варення; коли ви коментуєте це так, як ви, братове-громадяни України, це коментуєте - я хочу звернутися не до ваших гаманців, не до ваших потертих життям сумлінь, тим паче й паче - не до честі й гідності, що їх дуже складно розшукати у ваших організмах...
   Я звертаюся до вашого інстинкту самця, вторинні ознаки якого розташовані - всі знають, де.
Коли вашу дружину, мати, дочку якесь хамло образить - ви не встанете, часом, з дивана? Ну, хоча б для того, щоб продемонструвати, що ви взагалі є у природі, саме з отим ознаком у себе в штанях?
А коли Прем'єр-Міністр вашої держави намагається відстояти нормальну ціну на шматок м'яса і кілограм цукру для ваших дітей - чом же ви хоча б не приподняли ваші натруджені... спини? Не встали поруч? Не заступили собою? Не дали по пиці хамам, які із стін Верховної Зради України контролюють переробку сільгосппродукції і української та імпортної нафти, і не бажають поступитися своїми надприбутками?
А хами належне оцінили вашу позицію на дивані! "Бидло вже знову у стійлі, - зрозуміли вони. - І хоч реве, та не на нас, а на Кабмін і Тимошенко. То ж можемо діяти..."
     І стали діяти. Саме як - хто хоч інколи зазира у теленовини, або навіть слухає FM-радіва зразка "Русскава" або "Взрослава", той "в курсє дєла"... Додіялися ці "повиті жидовою" (це не моє, це Шевченкове - не футболіста, а Тараса... - Богдан) до меморандуму про єдність Юща із Янеком...
Та не проти я меморандуму і єдності! В усякому разі, формально все проголошено красиво - хоча реальних домовленостей ніхто не чув і не бачив... (Заважимо, що "акули пера" не надто й рвуться з голобель ту правду взнати - бо ж голову Гії ще й досі не знайдено! - Богдан). Я став "офігемши", коли з вуст Президента почув оту саму коронну фразу: "Дійшли згоди ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ Заходу і Сходу України"... Воістину сказано: іноді краще жувати, ніж говорити!
    Це хто ж такі в нас - ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ Сходу й Заходу України? Оці пикаті, булькаті, продажні, хижі, корумповані, повторюся - "повиті жидовою"! - буржуа? Дрібні, дешеві маріянетки в руках транснаціональних нафтогазових, металургійних та інших корпорацій? Готові за квоту на експорт до Мааскви свого шоколаду продати не тільки честь та гідність - бо ж не можна продати те, чого нема! - але й національні інтереси України? С відсидками за згвалтування, розбій, грабіж?! З десятками кримінальних справ у доволі ще коротких біографіях - за ухиляння від сплати податків, за хабарництво, за тривіяльне злодійство - сіріч, "воровство"? Це ті, хто "под шумок" розікрав народне добро, поки народ критично спостерігав процеси по телевізору, лежачи на коханім дивані, і тепер ми спостерігаємо їх у польському "Wprost"-і - в реєстрі найбагатших людей Европи? Найбагатших нашим коштом?! Оці всі говнюки і хижаки на чолі зі своїм Пасічником і є від тепер - ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ СХОДУ І ЗАХОДУ УКРАЇНИ?
      А хто ж тоді - Степан Хмара? А хто - академік Іван Дзюба? А хто - письменник Анатолій Погрібний? А президент МАУПу Георгій Щокін? Ну, це - відомі... А тисячі - сотні тисяч! - БЕЗІМЕННИХ, на Сході й на Заході, для яких Держава Україна - дорожча за все на світі, і за першим покликом вони постали в її обороні!
     А Пасічник подумав, що за нього? Та ну, на фіг... Просто він уособлював - а для багатьох і досі уособлює - майбутню сильну, горду, високу, гідну звання Европейської Держави, - Україну...
Та короля робить свита. Свита Пасічника вже його "зробила". Точніше буде на "общепонятном" - "СДЄЛАЛА"...
    І всі гуртом, разом із вже замазаним Пасічником, вони "сдєлалі" нас із вами. І цим, поза сумнівом, зрівнялися з ПОЛІТИЧНОЮ ЕЛІТОЮ СХОДУ - "данєцкімі пацанамі" на чолі з Янеком-Хамом. Був Хам один, а тепер - вся "ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА СХОДУ І ЗАХОДУ ДІЙШЛА ЗГОДИ" - і всі стали ХАМИ... Нове Царство Хама!
     Але - повторюся - проблема тут не в Юльці, братове! Проблема - у кожному з нас.
"Оптимальність - це мінімум зла, а не максимум добра"... Повторити? Перечитайте-но ще раз - глибока думка. Ми за цим принципом живемо останні 14 років. Який маємо принцип - так і живемо. Бо як сказав Вінстон Черчіль, "Головне - принципи. А снідати можна і на дереві..."
       Щоби пояснити думку, наведу коротеньку історію з давнього часу. Біля Лаби-Ельби жили такі собі лютичі - нащадки суворого бога Люта. Понад усе вони любили Зброю і Свободу. Вони не цінували життя - ні свого, ні чужого, і зі Зброєю відстоювали свою Свободу. Вони були при Зброї від народження до останнього подиху. Якщо - не дай, Боже-Люте! - заживався лютич на світі до старості і вже боявся, що вмре не в бою із мечем в руці, а на старечім ложі від немощі - такий дід змушував битися із собою навіть своїх синів або онуків, і гинув все-таки - у бою, а не у беззбройному соромі.
    І от допоки вони понад усе любили Зброю і Свободу - вони були непереможні. Потім, коли франки окупували землі сусідів лютичів - саксів, і прислали через Ельбу-Лабу священників нового бога, які 50 років проповідували; і купців з гарними чужоземними товарами, які 50 років торгували; частина лютичів знадилася на м'яке слово про Всесвітянську любов до ближнього і гарні товари; і не помітила, що їх звуть вже рабами, хоч і Божими; і не помітила, що їх навчили возлюбити ворогів, тощо,тощо...
І охрещувалися лютичі, і возлюбили чужого Бога і чужоземну роскіш понад Зброю та Свободу...
І тим, хто не хотів міняти Бога і мінятися сам, дуже в пригоді стало запрошення від сусідів з Ладоги - "приідіте і володійте нами", як потім десятки разів перебрешуть цей епізод літописці.
І пішли Рюрик, Трувор і Синєус "правити Руссю"...
Але це вже зовсім інша історія.
    Хто натяків не розуміє, скажу просто: для того, щоби повернути Свободу, треба розлюбити життя і возлюбити Зброю. Але це зветься "максимум добра", і вимагати його від вас - патологічний оптимізм, братове!
Для початку спробуйте відірвати від диванів натруджені... гм-гм... спини. Або навіть, ні! Лежіть, грець із вами!
  Та хоча б дочитайте оце все до кінця - і поворухніть у глибині душі рештками потертого життям сумління...

Богдан.
Bohdan162005@ukr.net