Головна Книгосхов / Толока / Документи і статті / Голодомори на Павлоградщині / Письменники нашої Вкраїни Постаті / Знахідки / Віхи історії  / "Мегаліти" Павлоградщини / Нумізматика  / Лозівський історичний клуб / Гостьова книга / Контакт /

ЛИСТ
жительки м. Павлограда М. А. Осипчук товаришу Й. В. Сталіну
про смертність людей від голоду і непосильльної праці
12 лютого 1947 р.

      Навіщо Ви даєте своє ім'я на знущання? Справа виглядає так: по радіо диктори щоденно і щогодинно оспівують Ваше ім'я і прославляють щасливе життя радянських людей, а насправді народ голодний, робітники по два-три місяці не одержують платні, пухнуть від голоду, хлібний пайок недостатній, приварку немає. Багато вмирають, їх виносять на кладовище і там кидають. Місцева влада риє великі, на зразок братських, могили і хоронять туди по декілька чоловік. У лікарні відкрито близько 200 ліжок для голодних вмираючих. Худобу перевели, для обробки землі вона вже не годиться (заморена голодом).У колгоспників насильно відібрали продукти врожаю, а написали в газетах і передали по радіо, що колгоспники здали державі харчі добровільно... Керівникам живеться добре... Комерційний хліб продається тільки начальникам, чиї жінки продають цей хліб на базарі по 150 карбованців за буханку. Народ гине від голоду і проклинає Ваше ім'я в тон дикторам. Якщо ця двоїстість життя по радіо і в дійсності виходить не від Вас, а від шкідників, то цей лист повинен покращити загальне життя України. Якшо будете посилати для перевірки правдивості цього листа, то попереджати місцеву владу не треба, бо вони постараються сховати голодних, пухлих людей. У данний момент може покращити життя трудящих тільки збільшення норми хліба шляхом надання комерційного хліба на трудівника. Інакше народ пропав.

3 глибокою повагою до Вас.
М. Осипчук
Адреса. УРСР, Дніпропетровська область,
м. Павлоград, вул. Р. Люксембург, буд. № 4. Марія Аврамівна Осипчук.


Так само с.179 Дніпропетровський обл. архів