Петро Іванович Сірко народився 1897 року у селі Бегета (нині Володимирівка) Володимир-Волинського району Волинської області. Мав сім класів освіти. Мешкав у своєму селі, був одружений, мав чотирьох дітей - Валентину (1934 р. н.), Єлизавету, Петра та Віктора.

Вступив до лав Організації українських націоналістів, де був надрайонним господарчим. 1939 року, після приходу перших совєтів, заарештований і сидів до суду у володимир-волинській в'язниці. З бегетівців разом із Петром Сірком було заарештовано ще кілька людей - мабуть їх хтось видав.

1941 року, під час наступу гітлерівців, комуністи почали поспішні розстріли ув'язнених. Вночі людям зв'язували назад руки й зав'язували очі, заводили по одному в овочесховище й стріляли в потилицю.
Петрові пощастило вижити. Куля влучила в потилицю і вийшла оком. З ув'язнених бегетівців був розстріляний Замулка, інших вбити не встигли. Зранку, коли червоні втекли, а німці ще не ввійшли, закривавлений Петро виповз із катівні, дістався знайомих, але його не прийняли, лишили помирати просто неба. Потім його підібрали на вулиці й поклали до лікарні під чужим ім'ям.
31 грудня 1944 року Петро Сірко був знову заарештований комуністами і 15 червня 1945 року Військовим трибуналом Ковельської залізниці засуджений за статтями 54-1а, 54-11 КК УРСР до десяти років таборів [Довідка УСБУ...]. Приблизно тоді ж його родина (дружина й четверо дітей) були вивезені до Чусовського району Молотовської (Пермської) області, де ув'язнені працювали у тайзі на лісоповалі.

Петро Сірко помер 1 квітня 1946 року у Холодногірській в'язниці у Харкові, нині його поховання невідоме. Дочка Валентина вийшла заміж за колишнього упівця Олександра Лахмана, пізніше вони повернулися до України й поселилися у містечку П'ятихатки Дніпропетровської області, інші троє дітей Петра Сірка залишилися у Росії (Єлизавета - на Ставропільщині, Петро - у Вологді, Віктор - в Олександрівську Пермської області).

(Записано зі слів дочки - Валентини Петрівни Сірко, мешканки містечка П'ятихатки Дніпропетровської області. Також використано "Довідку Управління Служби безпеки України по Волинській області №10/1136, вх. К-88 від 8 червня 1993 року).