І
МАНІФЕСТ

Попам брехливим Я не вірю -
Готовий всіх їх порішить!
У Боротьбу лише Я вірю -
Її одну буду любить!

Не так уже й важлива форма,
Не так важливі знамена…
Одна для Мене буде норма:
Це - Боротьба, лише Вона!

Чи із Донцовим буду йти Я,
Чи інше знамено обрать?
Моє життя - це лише хвиля… -
Героя славу хочу мать!

ІІ
КЛИЧ

Вбий москаля, убий тварюку, -
Хай скніють наші вороги!
Дави дурну хохляцьку суку,
Що буде кацапню любить!

Бий москаля мечем і словом -
А смерть тебе хай не ляка -
"Джмелем" (сучасний ручний вогнемет)), ножем, печатним словом -
Годиться зброя будь-яка!

Ми спочиваємо на трупах, -
Часи і відстань - то хуйня!
Діди ревуть в пекельних муках,
А хто не чує - той свиня!

За тридцять третій рік помстимось,
Згадаєм Крути і Базар !
Бандері в очі подивімось -
Він каже: "Врага - на вівтар!"

Заповним смертю ми півсвіту,
Замість роси на ранок - кров!
Вб'ємо тварюку кожну ситу,
Забудемо, що є любов!

ІІІ

ВІДПОВІДЬ

Ти скажеш Мені: "Ти убивця!"
"Вірші твої - це зло й гімно!"
А Я скажу, що ти - тупиця
Й не пив ніколи ти вино!

Не знаєш пограничних станів,
Дмитра Донцова не читав,
Не знаєш крейзовості (від англійського крейзі - божевілляе)брані,
Меча ніколи не жадав!

Про козаків ти знай волаєш:
"Убивці це і пиздюки!"
Мені у вічі ти кидаєш:
"Зачем здєсь еті матюкі?"

Згадай Христа - як іспитали:
"Чи дійсно Ти є Божий Син?"
Його і били й "заушали"
Мовчав лише… Бо справді Син!

І я теж міг би промовчати, -
Та дав би привід для розмов -
Що вмію Я лиш тіліпати
Дурним й кривавим язиком.

Спитав - то й слухай, що Я кажу:
"Пишу - як совість мні велить!
Нести не хочу всяку лажу,
Живу - у цю лишень я мить!"

Сам обирай - що тобі ближче:
Капці, робота, "мерседес",
Або піднятися повище -
По трупах прямо до небес!

24.07.01.

ІV
АДЕПТОВІ

Проти тебе - твої очі;
Проти тебе - твої ночі;
Проти тебе - вся країна;
Проти тебе - Батьківщина,,,

Закривай очиці швидко,
На світ бо дивитись гидко;
Викидай мерщій мізок, -
Просмерділий цей сирок…

Залишайся з кулаками,
Та із спритними ногами,
Із ліктями, із ножем,
Та із з'їденим борщем.

Освяти це своїм серцем,
Хай палає воно перцем,
Закатуй в собі вола, -
Пусти в душу сокола.

Посидить він тобі в серці,
Потім згине в ярім герці…
Після цього - прощавай
Та й лети за ним у рай…

10.11.2001.

Написав Чорний Крук