Січень 1924

На території Катеринославської губернії на початок 1922 р., тобто коли в православній церкві відбувся розкол, загальний стан церкви виглядав таким чином.

На чолі управління церквою стояв епіскоп Агапіт, видний чорносотенець, один з найбільших керівників колишнього «Союза русского народа», який втік з Катеринослава з білими і повернувся назад в 1921 році... Цілий ряд підлеглих Агапіту благочинних і священиків також являли собою контрреволюціонерів, з боку яких під час громадянської війни була зафіксована достатня кількість чорносотенних фактів, церковно-приходські ради в більшості випадків складали куркулі, також визначено по антирадянському настроєні і, дякуючи всім цим моментам, церква на Катеринославщині вела в своїй діяльності головним чином серед селянського населення визначену антирадянську лінію...

...Частково для того щоб дати можливісь розвиватись групі «Живої церкви» (ЖЦ) за рахунок реакційного духовенства, а частково також для припинення контрреволюційної діяльності, епіскоп Агапіт був заарештований. Після його арешту виявилось, що Агапітом було сховано значну кількість церковних цінностей, причому в цьому брав участь епіскоп Йоанікій. Крім того, на Йоанікія в губвідділі ДПУ знаходився ще й інший матеріал, що характеризував його контрреволюційну діяльність. Тому незабаром після арешту Агапіта були ув'язнені Йоанікій і Серафим, за яким також значився цілий ряд контрреволюційних дій, в тому числі приховування церковних цінностей...

...Ці арешти, а також проведений незабаром процес епіскопа Агапіта, в якому він був засуджений до вищої міри покарання з заміною п'ятиричним увязненням з суворою ізоляцією, мали певний ефект серед духівництва і незабаром майже все духовенство Катеринославської губернії опинилось в групі «ЖЦ». Вірними патріарху Тихону залишились тільки окремі особи, які тимчасово свою діяльнійсть призупинили. З тих, хто приєднався до «ЖЦ», абсолютна більшість залишилась у вичікувальному стані, не ведучи активної роботи ні за, ні проти «ЖЦ». Причинами того було, по-перше, те, що керівництво «ЖЦ» на Катєринославщині не мало в своєму середовищі авторитетної у всій губернії людини і не звернуло достатньої уваги на постановку агітації серед сільського духовенства і віруючих; подруге, те, що «ЖЦ» передбачала із самого початку внести занадто багато змін в богослужіння (скасування іконостасу та ін.), а це в очах віруючих мало характер видозмінення православної релігії...

Державний Архів Дніпропетровської Області, ф. 1, о. 1, спр. 1602, арк. 98—100.