Павлоградський історико-краєзнавчий сайт

Творчість

 

 

 

Пилип ОКО

Я завжди усе пишу,
Що прийшло на думку,
Немо би я є поет
Вищого гатунку!?

Я ніякої освіти
Взагалі не маю:
Просто пишу все, що бачу
Та спостерігаю

Як Глазовий та Руданський -
Писать так не вмію,
Але пишу, як умію
Та краще писать мрію!

Коли читач посміхнеться,
Щось йому доходить
Бо гумор усякий людині
Ніколи не шкодить.

Хай читають, що пишу,
Хто гумор поважає
Та від усмішок моїх
Насолоду має.

Бо оті мужі високі
Гумор зневажають,
Бо себе самих, любимих,
Вони в нім вбачають!



Вже кінчається життя,
А є про що згадати...
Як збирать мерзлу картоплю
Посилала мати...

Босим по ріллі шукаєш -
А рілля холодна! -
Хоч пів-відра назбирати,
Бо сім'я - голодна...

Назбираєш, принесеш,
Мати перемиє,
Маторжеників спече -
Вона пекти вміє...

І всім порівну розділить,
Сама ж спостерігає...
А собі візме одного -
Кожен бачить, знає!

- А чому собі одного?
Мати подивилась:
- Їжте, дітки, ви голодні,
А я вже наїлась!



Партія комуністична
Правила в Союзі.
А як вона правила?
Ось вам приклад, друзі!

Партія постановила
Перегатить річку!
Та спорудить ДніпроГЕС
Тут за п'ятирічку!

Постанову партії
Виконувать треба:
В'язнів сюди залучать
Виникла потреба!

На Дніпро зігнали всіх,
Хто були в Союзі.
І на лад пішла будова,
Так скажу вам друзі!

Про будову ДніпроГЕСу
Усюди кричали,
А на будові усіх
"Комсомольці" звали.

А тепер сказати правду,
Щоб нащадки знали,
Що ДніпроГЕС в ті роки
В'язні будували!!!



Чом так дивишся уважно?
Мов мене впізнав...
Стережеш свою валізу,
Щоби я не вкрав?

Не боїсь, я не украду -
Ніколи не крав...
Не красти, а працювати
Вчив Бєломор-канал!

"Куркулів" в ГУЛАГ ховали,
"Ворогів" стріляли -
Так в Союзі керували,
Як канал копали!

Кожному дали лопату,
Тачку, щоб возить -
На Бєломор-каналі всіх
Так навчали жить.

Тут в'язні усякі були,
Великі й малі -
Не тільки "вороги народу",
А й сільські "куркулі"!

Копали, тачкою возили,
Аж руки гули...
Завжди виконуючи норму,
Бо "комсомольці" були!

Канал копали комсомольці! -
Скрізь партія гуде.
А те, що в'язні прокопали,
Не згадує ніде?!



Партія комуністов
Скрізь всім керувала,
Пропозиції, ідеї
Пачками кидала.

То ж ідею підтримали
Всі сталінці кагалом
Волгу з Доном поєднати
Назавжди канлом.

Секретарі дали "добро",
В Бюрі погодились,
А от ким та чим копати,
В них і недобились!

Та все ж таки почали.
Слід проце згадати:
"Розкозачили" козацтво,
Всім дали лопати.

Треба правду нам сказать,
Щоб всі про це знали:
Волго-Дон - канал "ударний" -
Теж в'язні копали!

Тепер глянье - прокопаний
Від Дону до Волги...
А невольників зморили
За ці роки довгі!..

Скрізь хвалились комуністи,
Вдома й за кордоном,
Що каналом поєдгали
Вони Волгу з Доном!

І тепер вода не знає
Поміж них кордону:
Несе лишечко людськеє
Від Волги до Дону...



На майдані з мавзалея
Виступав Микита,
Йому поруч підтакали
Уся його свита.

Він заборонив циганам
Їздити по світу -
Вони за те проклинають
Хрущова Микиту!

Він звелів, щоби в циган
В колгосп забрать коні:
Хай живуть уже осідло
В кожнім регіоні!

Всі мовчали і слухали,
А один не змовчав:
- Ох, і жмуть, негідники!
- Він весь час кричав.

А чоловічок в цивільному,
Що поруч стояв:
- Кто же жмёт тебя, товарищ?
- Лагідно спитав.

- Чоботи, бодай їм трясця! -
Циган відказав.
Бо "лагідного товарища"
Він враз упізнав!

Подививсь "топтун" на ноги
Й каже: - Та ти ж босий!
- От тому я і роззувся,
А вони жмуть і досі!



Згадаєм роки минулі -
Вже давненько те було! -
Як прийшов до влади Брєжнєв,
Як село гуло.

Брєжнєв випити любив...
Якось так напився,
Що турнув Микиту з місця,
А сам умостився!

Умостився, та й керує.
А що ж було далі?
Підлабузники йому
Чіпляли медалі!

Важко бідному було
Носить медалів ношу!
Та терпів, і все казав нам
Промови хороші.

Німцям нафту продавали,
Стали краще жити:
Ковбасу дешеву їли,
Мали й чим запити.

Цмулили на трьох півлітри,
Сирком загризали,
То ж промовам Ілліча
Залюбки внімали.

Ой, внімали і вставляли
Півлітри, й промови...
А тим часом по Союзу
Скрізь пішли талони:

На харчі та на одежу,
Чоботи на яйця...
Бо за нафту дойчемарки
Навчились ховаться!

Вже компартноменклатура
Смак долярів вчула -
І партію, і весь Союз
На всю губу взула!



Вчитель у щоденник пише
Тату Соломону:
Іцик жує на уроках
Снікерси й Корони!

Дивуюся, де стільки грошей
Може він узяти,
Щоб щоденно на уроках
Снікерси жувати?!

Стоять поруч неможливо,
Та ще чомусь вчить:
Шоколатами від нього
Цілий день смердить!

Соломон, завбази скромний,
Так відповідає:
- Як жує, то на здоровля,
Я його не лаю,
На Снікерси й на Корони
Гроші виділяю.

А про запах... Ізвиняйте,
Що мушу говорить:
Нюхать Іцика не треба -
Його треба вчить!



(Варіяція):

Вчитель пише у щоденник
Батькові Панасу:
Ваш Микита на уроках
Все жує ковбаси!

То копчені, то варені -
Коли вже наїсться?
Неможливо викладати -
Весь клас хоче їсти!

Стоять поруч неможливо,
Що там говорить!
Поросятами від нього
Кожен день смердить!

І статечно пан Панас
Вчителеві пише:
Із свиней ковбаси роблять,
Може, пан не слишав?

І воно спочатку тхне,
А потому - пахне...


Сина нюхати не треба -
Його треба вчити!



- Куме, в тєлік кольоровий
Подививсь кориду:
Москаля бугай потовк -
Не лишив і сліду!

Тікать дурню було треба
Із тієї клітки!
Мабуть, вдома залишились
Дружина та дітки?..

- Та корида ж в Еспанії!
Куме, звідкіля
Ви побачили в Мадриді
Того москаля?!

- Ну, а в кого дурі стачить,
Окрім москаля,
Щоби з прапором червоним
Пер на бугая?!


Улас Самарський м. Тернівка

На заправку я заїхав
Влить солярки у КамАЗ,
Та коли побачив ціни -
Як билинка захитавсь…
Ви такого, братця, дива
Не побачите й в "Проте":
Скрізь ціна на нафту пада -
Тільки в нас чомусь росте!
Лисичанськ, Херсон, Надвірну
"Прихватили" москалі -
Хоч працюють українці,
Та не ми тут хазяї!
От тому й пальне в Україні
Що не день, росте в ціні:
Як жнива, чи косовиця -
Гилять ціну москалі!
І дорожча тоді збіжжя,
Всі дорожчають харчі -
Розоряються вкраїнці,
Багатіють москалі!
Звикли плакати й стогнати,
Спину гнуть на москалів -
Зрадили дідівській вірі -
Позабули про шаблі!
Якщо битись розучився,
То хоча б проголосуй:
Стань за нашу Україну,
Висмикни московський …!

 

Головна Книгосхов / Толока / Документи і статті / Голодомори на Павлоградщині / Письменники нашої Вкраїни Постаті / Знахідки / Віхи історії  / "Мегаліти" Павлоградщини / Нумізматика  / Лозівський історичний клуб / Гостьова книга / Контакт /